Редакційна політика та етичні норми

Редакційна політика та етичні норми розроблені відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE) та Етичного кодексу ученого України, затвердженого Загальними зборами Національної академії наук України від 15 квітня 2009 р.

Щорічник наукових праць «Правова держава», видавцем якого є Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, публікує рецензовані оригінальні наукові статті, відповідно до тематики видання, звіт про діяльність Інституту за попередній рік, рецензії, огляди, інформація про наукове життя тощо.

Редакційна політика журналу заснована на принципах об’єктивності та неупередженості при відборі статей з метою їх публікації; високих вимог до якості результатів наукових досліджень, висвітлених автором (співавторами) у поданій на публікацію науковій статті; обов’язковості та конфіденційності рецензування статей; суворого дотримання авторських і суміжних прав (з укладанням з кожним автором (співавтором) Ліцензійного договору).

 При виданні щорічника наукових праць «Правова держава», обов’язковим є дотримання редакцією вимог до відбору наукових статей. Запобігання протизаконним публікаціям є відповідальністю кожного автора, редактора, рецензента, видавця журналу.

Етика публікацій

«Правова держава» публікує лише ті матеріали, що успішно пройшли процедуру рецензування. Процедуру рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакційної колегії та відповідають профілю журналу. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та за необхідності винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних проблем та завдань державотворення і правотворення. Окремо враховується рівень відповідності правилам підготовки статті до видання у науковому журналі (див. Вимоги до оформлення статей)

Матеріали, які надходять до редакції, проходять подвійне анонімне рецензування, яке здійснюється двома незалежними рецензентами, виходячи з принципу об'єктивності і з позицій вищих міжнародних та вітчизняних академічних стандартів якості.

Етичні зобов’язання редакційної колегії журналу

1. Редколегія відповідає за якість усіх матеріалів, що публікуються у журналі, для чого проводиться їх відбір, рецензування всіх матеріалів, що подаються до опублікування. Редколегія залишає за собою право відхиляти статті, якщо вважає, що робота не відповідає профілю журналу або авторами порушено формально-юридичні чи викладені нижче етичні норми, або повернути її на доопрацювання. В останньому випадку автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень редколегії. Остаточне рішення про публікацію наукової статті у журналі приймає головний редактор, а зміст видання затверджується Вченою радою Інституту.
2. Редколегія без упереджень розглядає рукописи, представлені до публікації, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства, політичних поглядів авторів, а також місця їх роботи. Члени редакційної колегії повинні шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
3. Редколегія спільно з рецензентами слідкує за виключенням випадків фальсифікації, плагіату і самоплагіату (у розумінні ч.4 ст. 42 ЗУ «Про освіту»), багаторазового копіювання подібної інформації в різних статтях, помилкового приписування авторства і введення громадськості в оману відносно істинного внеску авторів у публікацію.
4. Редакція залишає за собою право на стилістичну правку рукопису. З автором попередньо узгоджується остаточний текст статті.
5. Надані матеріали не повертаються та не можуть бути надруковані в інших наукових журналах.
6. Члени редколегії не мають права розголошувати стороннім особам жодної інформації щодо змісту рукопису, який перебуває на розгляді, окрім відповідного автора, рецензента, інших редакційних консультантів, членів Вченої ради Інституту і, за необхідності, видавця.
   Неопубліковані матеріали, використані у наданому до журналу рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях членів редакційної колегії та інших залучених до видання збірника осіб без письмової згоди автора.
   Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особливої вигоди.
   Редактори, автори і рецензенти повинні повідомляти про свої конкуруючі інтереси, які можуть вплинути на об’єктивність при редагуванні та рецензуванні матеріалів статей. Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні, релігійні тощо. Якщо конфлікт інтересів було виявлено після публікації, і він призвів до фальсифікації процедури рецензування, то за необхідності повинні бути вжиті відповідні заходи, такі як публікація поправок, спростування або вибачення.
7. При поданні етичної скарги щодо рукопису або опублікованої статті головний редактор повинен вживати розумних відповідних заходів. Такі заходи включають в себе контакт з автором статті (за необхідності з відповідною науковою установою) та належний об’єктивний, повний розгляд відповідної скарги, претензії. У випадку наявності конфлікту інтересів головний редактор має заявити про самовідвід і доручити відповідальному редактору або іншому члену редколегії зайнятися розглядом скарги, претензії.
   Якщо представлено переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, раніше опублікованої в журналі, є помилковими, або порушені інші етичні норми автором, редколегія зобов’язана опублікувати відповідне повідомлення, що вказує на помилковість змісту чи висновків, а якщо публікацію ще не оприлюднено, – виправити помилки або відмовити у публікації. Відповідне повідомлення зі спростуванням може бути написане особою, котра виявила цю помилку, або незалежним автором.
   Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки слід розглядати, навіть якщо воно надійшло через роки після опублікування.

Етичні зобов’язання авторів

1. Автор несе повну відповідальність за зміст статті і сам факт її публікації. Недопустимим є представлення плагіату в ролі оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів. Формулювання авторами основних тез і висновків має бути чітким і однозначним без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
2. Автор несе відповідальність за достовірність інформації у статті, точність назв, статистичних даних, прізвищ, цитат, а також за наявність дозволу на розголошення в дослідженні особистих або конфіденційних даних, у тому числі інформації з обмежених доступом (таємної чи службової).
3. Автор повинен цитувати публікації, які справили вагомий вплив на розробку досліджуваної проблеми, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, робити посилання на реально використані редакції нормативних актів, враховуючи їх змінюваність, та мають належним чином оформити посилання на використані джерела відповідно до Вимог до оформлення статей.
4. Співавторами публікації мають бути усі особи, які здійснили значний науковий внесок у представлену роботу і розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені у примітках або в тексті у формі подяки.
5. Автор повинен повідомити редколегію про будь-який потенційний конфлікт інтересів, який, на його думку, міг би вплинути на публікацію представленого рукопису.
   6. Автор публікації зобов’язаний належним чином реагувати на інформацію, представлену у скарзі на його публікацію, або мотивовано відмовитися від такого реагування.

Етичні зобов’язання рецензентів

1. Усі статті, що подаються до журналу проходять процедуру рецензування. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind (подвійне анонімне рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через відповідального редактора журналу.
2. Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, теоретичну й практичну значущість роботи, науковість викладу і висновків, відповідність рукопису високим науковим стандартам.
3. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів і поводитися з отриманим на рецензію рукописом як із конфіденційним документом. Рецензент не має права використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.
4. Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.
5. Рецензент повинен адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб автори і редактори могли зрозуміти, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент вже був раніше опублікований, має супроводжуватися відповідним посиланням.
6. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосередній стосунок до роботи, що рецензується; також він повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між поданим рукописом і будь-якою опублікованою статтею.

Принцип вільного поширення наукової інформації

Щорічник наукових праць «Правова держава» є періодичним науковим виданням з відкритим доступом (перегляд, читання, завантаження та друк є вільним). Доступ до журналу в мережі Інтернет можливий одразу після публікації паперового варіанту збірника та розміщення на офіційному сайті журналу та інших інформаційних ресурсах.

Відповідно до законодавства в частині дотримання авторського права матеріали опублікованої статті у журналі не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронній чи друкарській) без попередньої письмової згоди авторів. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів необхідне посилання на першоджерело публікації. Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов’язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.